Pronomes possessivos (мій, твій, свій)

Os possessivos concordam com a coisa possuída, como os adjetivos e como o nosso “meu, minha”: мій брат, моя сестра, моє місто, мої діти. O gênero, porém, é o do ucraniano.

свій: o próprio

Quando o dono é o sujeito da mesma frase, o ucraniano usa свій (своя, своє, свої) para todas as pessoas: Я люблю свою роботу. Він любить свою дружину (a própria, não a de outro). O nosso “seu” lembra свій, mas para “de você” o certo é твій ou ваш.

його, її, їх

його (dele), її (dela) e їх (deles) não mudam, como o nosso “dele, dela”: його брат, його сестра, його діти.

Exemplos

• Це моя дружина, а це наш син.Esta é a minha esposa, e este é o nosso filho.
• Де твої ключі?Cadê as suas chaves?
• Її мама живе в Одесі.A mãe dela mora em Odesa.
• Вона показала свою квартиру.Ela mostrou o apartamento dela.
• Це наш будинок.Esta é a nossa casa.

Erros comuns

• ✗ Це свій телефон?✓ Це твій телефон?O nosso “seu” lembra свій, mas para “de você” o ucraniano usa твій; свій só aparece quando o dono é o sujeito da frase.
• ✗ Він любить його дружину. (a própria)✓ Він любить свою дружину.O português “ele ama a mulher dele” serve para os dois casos, mas його дружину é a mulher de outro homem; a própria é свою.
• ✗ Мій кімната маленька.✓ Моя кімната маленька.Em português “o quarto” é masculino, mas кімната é feminina: моя кімната.
• ✗ Моя місто дуже гарне.✓ Моє місто дуже гарне.Em português “a cidade” é feminina, mas місто é neutro: моє місто.
• ✗ Де мій ключі?✓ Де мої ключі?O possessivo concorda também em número: ключі é plural, então мої.