Los posesivos (мій, твій, свій)
Los posesivos concuerdan con lo poseído, como los adjetivos: мій брат, моя сестра, моє місто, мої діти.
| masc. | fem. | neutro | plural | |
|---|---|---|---|---|
| я | мій | моя | моє | мої |
| ти | твій | твоя | твоє | твої |
| ми | наш | наша | наше | наші |
| ви | ваш | ваша | ваше | ваші |
| він / воно | його | його | його | його |
| вона | її | її | її | її |
| вони | їхній / їх | їхня / їх | їхнє / їх | їхні / їх |
свій: el propio
Cuando el poseedor es el sujeto de la misma oración, se usa свій (своя, своє, свої) para todas las personas: Я люблю свою роботу. Він продав свою машину (su propio coche, no el de otro).
Ejemplos
- Це моя дружина, а це наш син.Esta es mi mujer y este es nuestro hijo.
- Де твої ключі?¿Dónde están tus llaves?
- Її мама живе в Одесі.Su madre vive en Odesa.
- Вона показала свою квартиру.Enseñó su piso (el suyo propio).
- Це наш будинок.Esta es nuestra casa.
Errores comunes
- ✗ Мій сестра живе в Одесі.✓ Моя сестра живе в Одесі.Сестра es femenino y pide моя; en español «mi hermana» no cambia.
- ✗ Я бачу твій сестру.✓ Я бачу твою сестру.En acusativo femenino se usa твою; en español «tu hermana» no cambia.
- ✗ Де наш ключі?✓ Де наші ключі?En plural se usa наші; en español «nuestras llaves».
- ✗ Це мої брат.✓ Це мій брат.En singular masculino se usa мій; en español «mi hermano».
- ✗ Мій діти вдома.✓ Мої діти вдома.En plural se usa мої; en español «mis hijos».