«Є» і «мати»: var і yok

Турецька передає «є, існує» і «мати» словами var (є) і yok (немає). Окремого дієслова «мати» немає: Arabam var дослівно означає «моя машина є», тобто «у мене є машина».

Як сказати «у мене є»?

• Додайте до речі присвійний суфікс і var або yok: *arabam var* (у мене є машина).
• Займенник необовʼязковий і стоїть у родовому відмінку: *(Benim) arabam var.*
• *Bende* (у мене, при мені) означає, що річ зараз при вас: *Bende kalem var* (у мене є ручка з собою). Для родини та постійного володіння так не кажуть.
• Для питання додайте mı: *Vaktin var mı?* (У тебе є час?).

Приклади

• Benim bir ablam var.У мене є старша сестра.
• Bugün hiç vaktim yok.Сьогодні в мене зовсім немає часу.
• Evde ekmek var mı?Вдома є хліб?
• Burada bir sorun mu var?Тут якась проблема?
• Onun arabası yok.У нього немає машини.

Типові помилки

• ✗ Bende bir kız kardeş var.✓ Bir kız kardeşim var.Українське «у мене є» не перекладають як bende: bende означає «при мені, зараз у мене»; про родину кажуть kız kardeşim var.
• ✗ Evde şeker değil.✓ Evde şeker yok.Українське «немає» тут не değil: değil заперечує іменники та прикметники, а «немає» — це yok.
• ✗ Onun ev var.✓ Onun evi var.Те, що належить, потребує присвійного суфікса навіть після onun: evi var («у нього є будинок»).
• ✗ Sende kalem var mi?✓ Sende kalem var mı?Частка підлаштовується під a у var, тож пишемо mı, а не mi.
• ✗ Ben bir arabam var.✓ Benim bir arabam var.«У мене» — це не займенник ben, а родовий відмінок benim, якщо займенник взагалі потрібен.