L’impératif (читай!, пишіть!)
L’impératif sert à donner des instructions et à faire des demandes. Il a une forme pour ти, pour ви (politesse ou pluriel) et pour ми (« allons… »).
| ти | ви | ми | |
|---|---|---|---|
| читати (чита-ють) | читай | читайте | читаймо |
| писати (пиш-уть) | пиши | пишіть | пишімо |
| сидіти (сид-ять) | сиди | сидіть | сидімо |
| сісти (ся-дуть) | сядь | сядьте | сядьмо |
| бути | будь | будьте | будьмо |
Formation
- Prenez la forme de вони et enlevez la terminaison : чита-ють, пиш-уть.
- Radical en voyelle → -й (читай). En consonne → généralement -и (пиши).
- Demandes polies : ajoutez будь ласка ou utilisez давайте + infinitif.
Exemples
- Заходьте, будь ласка!Entrez, je vous en prie !
- Напиши мені, коли будеш вільна.Écris-moi quand tu seras libre.
- Не хвилюйтеся, усе буде добре.Ne vous inquiétez pas, tout ira bien.
- Ходімо в кіно!Allons au cinéma !
- Скажи мені правду.Dis-moi la vérité.
Erreurs courantes
- ✗ Пишеш чітко!✓ Пиши чітко!L'impératif de ти est la racine + -и : пиши ; en français « écris ».
- ✗ Не подзвони мені!✓ Не дзвони мені!Les interdictions utilisent l'imperfectif : не дзвони.
- ✗ Дай мені ручка.✓ Дай мені ручку.Le complément est à l'accusatif : ручку ; en français « donne-moi un stylo ».
- ✗ Ходить до мене!✓ Ходімо до мене!Pour « allons » on emploie la forme en -імо ; en français « allons chez moi ».
- ✗ Бере ключі!✓ Бери ключі!L'impératif n'emploie pas la forme du présent : бери.