El imperativo (читай!, пишіть!)
El imperativo da instrucciones y hace peticiones. Tiene forma de ти, de ви (cortés o plural) y de ми («vamos a…»).
| ти | ви | ми | |
|---|---|---|---|
| читати (чита-ють) | читай | читайте | читаймо |
| писати (пиш-уть) | пиши | пишіть | пишімо |
| сидіти (сид-ять) | сиди | сидіть | сидімо |
| сісти (ся-дуть) | сядь | сядьте | сядьмо |
| бути | будь | будьте | будьмо |
Cómo se forma
- Toma la forma de вони y quita la terminación: чита-ють, пиш-уть.
- Raíz en vocal → -й (читай). En consonante → normalmente -и (пиши).
- Peticiones corteses: añade будь ласка o usa давайте + infinitivo.
Ejemplos
- Заходьте, будь ласка!¡Pase, por favor!
- Напиши мені, коли будеш вільна.Escríbeme cuando estés libre.
- Не хвилюйтеся, усе буде добре.No se preocupe, todo saldrá bien.
- Ходімо в кіно!¡Vamos al cine!
- Скажи мені правду.Dime la verdad.
Errores comunes
- ✗ Говориш повільніше!✓ Говори повільніше!El imperativo de ти es la raíz + -и: говори; en español «habla».
- ✗ Не купити хліб!✓ Не купуй хліб!Las prohibiciones usan el imperfectivo: не купуй.
- ✗ Дай мені вода.✓ Дай мені воду.El complemento va en acusativo: воду; en español «dame agua» no cambia.
- ✗ Ходить додому!✓ Ходімо додому!Para «vamos» se usa la forma en -імо; en español «vámonos».
- ✗ Бере цю сумку!✓ Бери цю сумку!El imperativo no usa la forma de presente: бери.