El genitivo (родовий)
El genitivo es el caso más frecuente después del nominativo. Responde a кого? чого? y expresa posesión, ausencia, cantidad; además va tras muchas preposiciones. Equivale en muchos usos al «de» español.
| nominativo | genitivo | |
|---|---|---|
| fem. | мама, пісня | мами, пісні |
| masc. | брат, стіл | брата, стола |
| masc. abstracto / sustancia | час, цукор | часу, цукру |
| neutro | вікно, море | вікна, моря |
| plural | брати, книги, вікна | братів, книг, вікон |
Cuándo se usa
- Posesión: книга брата (el libro de mi hermano), центр міста.
- Ausencia: немає часу, немає води.
- Cantidad: багато людей, пляшка води, кілограм яблук.
- Preposiciones: з, до, від, без, для, біля, після, у (у мене): до школи, без цукру.
Ejemplos
- Я йду до лікаря.Voy al médico.
- Каву без цукру, будь ласка.Un café sin azúcar, por favor.
- Це машина моєї сестри.Es el coche de mi hermana.
- У нас немає хліба.No tenemos pan.
- Це дім мого брата.Esta es la casa de mi hermano.
Errores comunes
- ✗ Я йду до лікарня.✓ Я йду до лікарні.Después de до va el genitivo: до лікарні; en español «voy al hospital».
- ✗ Чай без молоко.✓ Чай без молока.Después de без va el genitivo: молока; en español «sin leche» no cambia.
- ✗ Це книга мій брат.✓ Це книга мого брата.El poseedor va en genitivo; en español se usa «de mi hermano».
- ✗ Немає вода.✓ Немає води.Después de немає va el genitivo: води; en español «no hay agua».
- ✗ Вона з Іспанія.✓ Вона з Іспанії.Después de з (origen) va el genitivo: з Іспанії.