Wo, wohin, woher: де, куди, звідки
Wie das Deutsche trennt das Ukrainische streng zwischen Ort (де? wo?), Richtung (куди? wohin?) und Herkunft (звідки? woher?). Jede Frage braucht eigene Adverbien und Fälle.
| де? (wo) | куди? (wohin) | звідки? (woher) | |
|---|---|---|---|
| hier | тут | сюди | звідси |
| dort | там | туди | звідти |
| zu Hause | вдома | додому | з дому |
| Fall | у / на + Lok.: у школі | у / на + Akk.: у школу | з + Gen.: зі школи |
Beispiele
- Де ти? – Я вдома.Wo bist du? – Ich bin zu Hause.
- Куди ти йдеш? – На роботу.Wohin gehst du? – Zur Arbeit.
- Звідки ви? – З України.Woher kommen Sie? – Aus der Ukraine.
- Іди сюди!Komm her!
- Ми йдемо в парк.Wir gehen in den Park.
Typische Fehler
- ✗ Я йду в школі.✓ Я йду в школу.„Wohin?“ verlangt den Akkusativ: у школу; im Deutschen entscheidet der Artikel („in die Schule“).
- ✗ Ми були в театр.✓ Ми були в театрі.„Wo?“ verlangt den Lokativ: у театрі; im Deutschen heißt es „im Theater“ im Dativ.
- ✗ Звідки ви? — Я з Берлін.✓ Звідки ви? — Я з Берліна.„Woher?“ verlangt den Genitiv mit з: з Берліна.
- ✗ Куди ти їдеш? — У Львові.✓ Куди ти їдеш? — У Львів.„Wohin?“ verlangt den Akkusativ: у Львів; im Deutschen entscheidet die Frage über den Kasus.
- ✗ Де він? — До дому.✓ Де він? — Удома.Auf „wo?“ antwortet man mit удома; до дому meint „nach Hause“ und braucht eine Bewegung.