«Бути» в теперішньому часі: особові суфікси
Як і в українському «я студент», у турецькій немає окремого слова «є». Проте особу тут треба позначити суфіксом на іменнику чи прикметнику: yorgunum (я втомлений), öğrencisin (ти студент).
| Особа | Суфікс | Приклад (yorgun = втомлений) | Приклад (öğrenci = студент) |
|---|---|---|---|
| ben (я) | -(y)ım / -(y)im | yorgunum (я втомлений) | öğrenciyim (я студент) |
| sen (ти) | -sın / -sin | yorgunsun (ти втомлений) | öğrencisin |
| o (він / вона) | — | yorgun (він втомлений) | öğrenci (вона студентка) |
| biz (ми) | -(y)ız / -(y)iz | yorgunuz | öğrenciyiz |
| siz (ви) | -sınız / -siniz | yorgunsunuz | öğrencisiniz |
| onlar (вони) | (-lar / -ler) | yorgun(lar) | öğrenci(ler) |
Чим це відрізняється від української?
- В українській «я лікар» обходиться без дієслова; у турецькій без суфікса лишається тільки третя особа: *Ali doktor* (Алі лікар), але *Ben doktorum*.
- Займенник, як і в українській, часто пропускають: *Yorgunum* (Я втомлений).
- Після голосного в *ben* та *biz* додається -y-: *hastayım*, *iyiyiz*.
- Українське «є» тут не перекладають словом *var*: *var* означає «існує, є в наявності».
Приклади
- Ben bugün çok yorgunum.Я сьогодні дуже втомлений.
- Sen çok iyisin.Ти дуже добрий.
- Biz şimdi hazırız.Ми вже готові.
- Onlar bugün evdeler.Сьогодні вони вдома.
- Siz öğretmen misiniz?Ви вчитель?
Типові помилки
- ✗ Ben doktor.✓ Ben doktorum.В українській «я лікар» обходиться без дієслова, а в турецькій перша особа потребує суфікса: doktorum.
- ✗ Sen çok akıllı.✓ Sen çok akıllısın.Як і українське «ти розумний», речення не має дієслова, але турецька позначає «ти» суфіксом -sın: akıllısın.
- ✗ Ben Ukraynalıyim.✓ Ben Ukraynalıyım.Суфікс підлягає гармонії: після ı в Ukraynalı потрібне -yım, а не -yim.
- ✗ Biz çok mutluuz.✓ Biz çok mutluyuz.Після голосного суфікс першої особи потребує сполучного -y-: mutlu-y-uz.
- ✗ Ali var doktor.✓ Ali doktor.Українське «є» тут не перекладають словом var: var означає «існує, є в наявності», а для «Алі — лікар» досить самого іменника.