Особові займенники і tú / usted
Закінчення дієслова вже показує особу, тому займенник-підмет зазвичай пропускають: Hablo español = Розмовляю іспанською. В українській так теж можна, але звичайно кажуть «Я розмовляю».
| однина | множина | |
|---|---|---|
| 1-ша | yo (я) | nosotros / nosotras (ми) |
| 2-га неформально | tú (ти) | vosotros / vosotras (ви, Іспанія) |
| 2-га ввічливо | usted (Ви) | ustedes (Ви, мн.) |
| 3-тя | él (він), ella (вона) | ellos / ellas (вони) |
tú чи usted?
- tú — друзі, родина, діти, а в Іспанії й більшість ровесників.
- usted — незнайомі, старші, офіційні ситуації. Дієслово в 3-й особі: ¿Cómo está usted?
- vosotros — лише в Іспанії. У Латинській Америці ustedes — множина для всіх.
Коли займенник потрібен
Для наголосу чи протиставлення: Yo trabajo y tú descansas. І коли форма неоднозначна: él / ella / usted habla.
Приклади
- Somos de Kyiv.Ми з Києва.
- ¿Usted es la doctora Ruiz?Ви лікарка Руїс?
- Ella es médica y él es profesor.Вона лікарка, а він учитель.
- ¿Vosotros venís esta noche?Ви прийдете сьогодні ввечері?
- Tú hablas inglés, pero yo no.Ти говориш англійською, а я ні.
Типові помилки
- ✗ ¿Usted hablas inglés?✓ ¿Usted habla inglés?Українське «Ви говорите» стоїть у 2-й особі множини, але іспанське usted має дієслово в 3-й особі однини: habla.
- ✗ Tu hablas inglés.✓ Tú hablas inglés.Знак наголосу відрізняє займенник tú («ти») від присвійного tu («твій»), а в українській такого розрізнення на письмі немає.
- ✗ El es mi amigo.✓ Él es mi amigo.Займенник él («він») пишеться зі знаком наголосу, щоб відрізнити його від артикля el, чого українська мова не знає.
- ✗ Ustedes sois amables.✓ Ustedes son amables.Українське «ви» підказує форму sois, але ustedes вимагає дієслова в 3-й особі множини, як і ellos: son.
- ✗ Ella y yo van al cine.✓ Ella y yo vamos al cine.«Вона і я» разом дає «ми», як в українській «ми йдемо», тому дієслово ставимо в 1-й особі множини: vamos.