Präsens: 2. Konjugation (говорити)
Die 2. Konjugation hat Endungen mit -и- / -ї-. Die meisten Verben auf -ити und viele auf -іти gehören dazu (говорити, робити, сидіти).
| говорити | робити | стояти | |
|---|---|---|---|
| я | говорю | роблю | стою |
| ти | говориш | робиш | стоїш |
| він / вона | говорить | робить | стоїть |
| ми | говоримо | робимо | стоїмо |
| ви | говорите | робите | стоїте |
| вони | говорять | роблять | стоять |
Das zusätzliche л
Nach б, п, в, м, ф erscheint bei я und вони ein л: робити → роблю, роблять; любити → люблю; спати → сплю.
Beispiele
- Я говорю українською і англійською.Ich spreche Ukrainisch und Englisch.
- Що ти робиш увечері?Was machst du heute Abend?
- Я люблю каву з молоком.Ich mag Kaffee mit Milch.
- Діти сплять.Die Kinder schlafen.
- Він ходить до школи.Er geht zur Schule.
Typische Fehler
- ✗ Я говорить українською.✓ Я говорю українською.Zu я gehört die Endung -ю (2. Konjugation: -ю, -иш, -ить).
- ✗ Ти любить каву.✓ Ти любиш каву.Zu ти gehört die Endung -иш; im Deutschen heißt es „du liebst“.
- ✗ Ми просять воду.✓ Ми просимо воду.Zu ми gehört die Endung -имо; -ять gehört zu вони.
- ✗ Вони робить вправи.✓ Вони роблять вправи.Bei робити kommt in der 3. Person Plural ein л dazu: роблять.
- ✗ Він сплю мало.✓ Він спить мало.Die Endung -ить gehört zu він und вона; im Deutschen endet „er schläft“ auf -t.