Частки: bile, ya, işte, hiç, ki

Маленькі частки змінюють тон речення: bile (навіть), ya (ж, адже), işte (ось, от бачиш), hiç (зовсім, ніколи; у питаннях — коли-небудь), ki (підсилення). Українська передає це словами «навіть», «ж», «ось».

Де стоять частки?

• bile стоїть після слова, яке виділяє, на відміну від українського «навіть»: *Annem bile güldü* (Навіть мама засміялася).
• ya у кінці нагадує чи протестує, як українське «ж»: *Geliyorum ya!* (Та йду ж я!).
• hiç підсилює заперечення (*hiç anlamadım* — зовсім не зрозумів), а в питаннях означає «коли-небудь», а не *ne zaman*.
• Усі частки пишуть окремо.

Приклади

• Çok soğuk, deniz bile dondu.Так холодно, що навіть море замерзло.
• Sana söyledim ya!Я ж тобі казав!
• İşte benim evim.Ось мій дім.
• Hiç Türk kahvesi içtin mi?Ти коли-небудь пив турецьку каву?
• Bir teşekkür bile etmedi.Він навіть не подякував.

Типові помилки

• ✗ Bile çocuklar anladı.✓ Çocuklar bile anladı.Українське «навіть» стоїть перед словом, а bile — після нього: çocuklar bile.
• ✗ Ya söyledim!✓ Söyledim ya!Українське «я ж казав» має «ж» усередині, а турецьке ya в цьому значенні стоїть у кінці речення: söyledim ya.
• ✗ Ne zaman Ankara'ya gittin mi?✓ Hiç Ankara'ya gittin mi?Українське «коли-небудь» у питанні — це не ne zaman (коли?), а hiç: hiç gittin mi.
• ✗ Burada otobüs geliyor! (= ось іде автобус)✓ İşte otobüs geliyor! (= ось іде автобус)Українське «ось», коли показують на щось, — це işte; burada означає лише «тут».
• ✗ Ben dün gelmedimki!✓ Ben dün gelmedim ki!Підсилювальну частку ki пишуть окремо, як bile чи ya: gelmedim ki.