Непряма мова

Коли переказуємо чужі слова, дієслово зазвичай зсувається на крок у минуле, а займенники й слова часу змінюються. В українській час не змінюється, тому це незвично.

Питання і прохання

• Питання — зі звичайним порядком слів: “Where do you live?” → He asked where I lived.
• Загальні питання — з if / whether: She asked if I was ready.
• Прохання — з to: He asked me to wait.
• say без особи, tell — з особою: She said that … / She told me that …

Приклади

• She told me she was moving to Berlin.Вона сказала мені, що переїжджає до Берліна.
• He said he had never been there.Він сказав, що ніколи там не був.
• They asked if we could come earlier.Вони запитали, чи можемо ми прийти раніше.
• The doctor told me to rest.Лікар сказав мені відпочивати.
• He said he would be late.Він сказав, що спізниться.

Типові помилки

• ✗ He said me that he was tired.✓ He told me that he was tired.Після said особу без to не ставимо: said that або told me that.
• ✗ She asked where did I live.✓ She asked where I lived.У непрямому питанні прямий порядок слів і без did.
• ✗ He said he is tired last night.✓ He said he was tired last night.Із позначкою минулого часу в непрямій мові потрібен минулий час: was.
• ✗ She asked me that I was ready.✓ She asked me if I was ready.У загальному питанні в непрямій мові вживаємо if або whether, а не that.
• ✗ He told me don’t worry.✓ He told me not to worry.Прохання чи заборону в непрямій мові передаємо через (not) to + дієслово, а не через don’t.